- увиразнення
- —————————————————————————————увира́зненняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
увиразнення
Смотреть что такое "увиразнення" в других словарях:
увиразнення — я, с. Дія за знач. увиразнити … Український тлумачний словник
увиразнення — [увиера/знеин :а] н :а, р. мн. еин … Орфоепічний словник української мови
мій — моя/, моє/. 1) Займ. присв. до я . || Який перебуває в користуванні того, хто говорить, є його власністю. || Який виходить від мене; зроблений, створений, сказаний і т. ін. мною. || Такий, як у мене, власт. мені. || Який призначається мені. ||… … Український тлумачний словник
на — I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому… … Український тлумачний словник
самий — I сам ий див. сам. II с амий а, е, займ. означ. 1) Уживається після вказ. займ. той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи: а) тотожність із ким , чим небудь або подібність до когось, чогось; б) незмінність… … Український тлумачний словник
чого — 1) займ., див. що I. 2) присл. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання про причину або мету чого небудь. || у знач. сполучного сл. Приєднує підрядні додаткові речення. || у сполуч. з підсил. част. б, бо, би, ж. Уживається для… … Український тлумачний словник
чому — 1) займ., див. що I. 2) присл. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання про причину або мету чого небудь. || у знач. сполучного сл. Приєднує підрядні додаткові речення. || у сполуч. з підсил. част. б (би), ж. Уживається для… … Український тлумачний словник
що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… … Український тлумачний словник
щойно — розм. 1) присл. Зовсім недавно, тільки що, тільки тільки. 2) спол. часовий. Приєднує підрядні речення часу, вказуючи на те, що дія в головному реченні починається зразу після закінчення дії підрядного речення; тільки, як тільки. 3) част., підсил … Український тлумачний словник
наголос — 1) (виділення складу у слові посиленням голосу / повищенням тону; знак, яким це виділення позначають на письмі), акцент 2) (на чому посилення голосу / повищення тону у вимові певного слова, звука тощо для показу його важливости; увиразнення,… … Словник синонімів української мови
